Поклик Безодні. Арабіка, 2000

Фото: ЮЛІЯ ТИМОШЕВСЬКА. Долина ОртоБалаган.

З історії дослідження печери. 2000 рік, серпень. Перший кілометр у Крубера.

Підготовка до експедиції.

Експедиція 1999 року в печеру Крубера-Воронья завершилася проривом відразу у двох напрямах. У гілці під назвою Некуйбишевська ми спустилися до глибини 500 метрів і подальше проходження зупинилося у величезному залі на дні 100-метрового колодязя. У крупнобриловому завалі, куди виходив струмок, прохід не було знайдено. У «Верхній» (яку пізніше назвали «Основна») гілці нам вдалося спуститися до глибини 750 метрів, печера тривала…

Плануючи експедицію 2000 року, я уважно вивчав інформацію про найближчі до Крубера найглибші печери Арабіки. Печера Куйбишевська на глибині 1110 метрів закінчувалась величезним залом із завалом на дні, Генрихова Безодня на глибині 800 метрів з'єднується з Куйбишевською, в Ілюхінській глибше 1000 метрів починаються сифони. Нескладний аналіз підказував, які перспективи можуть нас чекати при дослідженні печери Крубера. Швидше за все, умовно просте проходження до глибини 1000 – 1100 метрів, а далі потрібно готуватися до серйозної перешкоди. Завалу або сифону. На випадок везіння додали ще 100 метрів по вертикалі й стали готуватися до штурму печери глибиною 1200 метрів. Розраховуючи на цю глибину було закуплено та підготовлено спорядження, сформовано підземні табори, продумано тактичний малюнок проведення майбутніх робіт. Усі зусилля планувалося зосередити на гілці -750 метрів, гілка Некуйбишевська поки залишалася без уваги.

Поклик Безодні. Арабіка, 2000

Фото: ЮЛІЯ ТИМОШЕВСЬКА. Початок експедиції. Усі мотузки ще на поверхні. Керівник віщає про плани.

Поклик Безодні. Арабіка, 2000

Фото: ЮЛІЯ ТИМОШЕВСЬКА. Сніжники долини Орто Балаган.

Поклик Безодні. Арабіка, 2000

Фото: ЮЛІЯ ТИМОШЕВСЬКА. Табір експедиції.

Склад групи

У ті часи ми були прихильниками роботи та життя в експедиціях автономними екіпажами. Кожний екіпаж на поверхні та під землею жив, харчувався і працював окремо (автономно) від інших екіпажів. При такій організації роботи та побуту було багато плюсів, але були, звичайно ж, і мінуси, на які ми тоді намагалися не звертати уваги.

Поклик Безодні. Арабіка, 2000

Фото: ЮЛІЯ ТИМОШЕВСЬКА. Олексій Жданович.

Поклик Безодні. Арабіка, 2000

Фото: ЮЛІЯ ТИМОШЕВСЬКА. Олексій Жданович квапитися в печеру)))

Поклик Безодні. Арабіка, 2000

Фото: ЮЛІЯ ТИМОШЕВСЬКА. Сашко Дрижирук вертається з печери.

Отже, у перший екіпаж увійшли, крім нас із Юлею, наш колега по станції юних туристів, що живе в невеликому райцентрі полтавської області - Котельві, Сашко Дрижирук, і досвідчений спелеолог, що виховав не одне покоління юних спелеологів, Оля Рязанова. Оля раніше жила в місті Нова Каховка, але тепер переїхала з родиною в Київ.

Поклик Безодні. Арабіка, 2000

Фото: ЮЛІЯ ТИМОШЕВСЬКА. Слава Україні!

Поклик Безодні. Арабіка, 2000

Фото: ЮЛІЯ ТИМОШЕВСЬКА. Героям слава!

Другий екіпаж складався із спелеологів з Ужгорода. До нього ввійшли Льоша та Віра Ждановичи, які брали участь у торішній експедиції, а також дуже спортивні та сильні хлопці Міша Левінець і Віталій Галас.

Третій екіпаж сформували кияни: Романенко Андрій, і двоє Олександрів Карпеченко та Смаковенко.

Робота в печері.

Печерна частина експедиції складалася із трьох етапів.

Перший етап - підготовчий. На протязі цього етапу:

  • ми відновили навіску в печері до -750 метрів
  • зробили топозйомку з поверхні до -750 метрів
  • побудували табірні майданчики під два намети на глибині -500 метрів під Великим каскадом
  • були також проведені розвідки Північного припливу довжина 200 метрів (приплив виходить у Стару частину на глибині 255 метрів) і меандру «Посмішка» (вхід у меандр – вікно в колодязі ДО 110 в Основній гілці.
  • розпочато саперні роботи по розширенню вузькостей в привходовій частині печери.

Поклик Безодні. Арабіка, 2000

Фото: ЮЛІЯ ТИМОШЕВСЬКА. Організація навіски в печері.

Поклик Безодні. Арабіка, 2000

Фото: ЮЛІЯ ТИМОШЕВСЬКА. Жданович Віра. Будівництво майданчика для ПБЛу на –500 метрів.

Поклик Безодні. Арабіка, 2000

Фото: ЮЛІЯ ТИМОШЕВСЬКА. Андрій Романенко розширює вузькість.

Другий етап – першопроходження. Другий етап почався «переїздом» у підземний табір на -500 метрів перших двох екіпажів. Три штурмові двійки, зміннючи один одного працювали на першопроходження і обладнання схилів, і одна двійка (Юля, Оля) займалася топозйомкою пройдених ділянок. Печера тривала серіями каскадів по 30 - 40 метрів, розділеними між собою нетривалими меандрами. Спокійно, з почуттям стриманого ентузіазму було пройдено кілометровий кордон. Печера тривала, і це було головне. В останній штурмовий день експедиції трійка спелеологів вийшла до сімдесятиметрової криниці, яка вивалилася в зал. До дна криниці не вистачало кілька метрів мотузки і тому довелося навіску завершити трьома педалями з жумарів, встигнути по черзі один в один.

Поклик Безодні. Арабіка, 2000

Фото: ЮЛІЯ ТИМОШЕВСЬКА. Перша група перед спуском у печеру.

Поклик Безодні. Арабіка, 2000

Фото: ЮЛІЯ ТИМОШЕВСЬКА. Перекус у печері на глибині 500 метрів.

Поклик Безодні. Арабіка, 2000

Фото: ЮЛІЯ ТИМОШЕВСЬКА. Табір експедиції.

От ми і спустилися на заплановану в експедиції глибину 1200 метрів в останній розвідницький вихід і з останнім спорядженням. Дійсно подальший шлях перепиняв кам'яний завал…

Але завал був зненацька швидко пройдено і ми опинились біля чергового колодязя глибиною 20-25 метрів… Печера тривала, до такого сюрпризу ми були не готові. Про це ми навіть і не мріяли…

Поклик Безодні. Арабіка, 2000

Фото: ЮЛІЯ ТИМОШЕВСЬКА. В гостях у Дяді Колі біля печери Вентилятор.

Поклик Безодні. Арабіка, 2000

Фото: ЮЛІЯ ТИМОШЕВСЬКА. Дозвілля в підземному таборі.

Поклик Безодні. Арабіка, 2000

Фото: ЮЛІЯ ТИМОШЕВСЬКА. Дозвілля на поверхні.

Третій етап – виїмка спорядження, пройшов без ускладнень. Усю мотузку було вирішено залишити в печері для майбутніх експедицій. «Залізо» в ті часи в печері ми ще не залишали.

Юрій Касьян

Відео про експедицію

Події